Наступ російських військ майже по всій ділянці фронту не зупиняється, а останнім часом з'являються повідомлення про загрозу наступу на Херсон та Запоріжжя, навіть була спроба форсувати Дніпро. Проте головні бої точаться на сході країни. Незважаючи на те що, росіяни зосередили на захопленні Курахового та Покровська свої основні сили, вони досі не можуть реалізувати свої плани. Ситуацію на фронті в інтерв'ю "ОстроВу" коментує військовий експерт, майор запасу Олексій Гетьман. - На вашу думку, на сьогодні, де найбільш загрозлива ситуація на фронті? - Як і останні декілька місяців, найбільш загрозлива ситуація спостерігається на Покровському напрямку. Ворог чине тиск безпосередньо на місто, а також намагається обійти його з півночі та з півдня, щоб оточити наші оборонні позиції. Близько третини, а то й половини всіх бойових зіткнень відбувається саме на цій відносно невеликій ділянці фронту. - Як ви оцінюєте ситуацію в Кураховому? - Просування росіян у Кураховому стало не таким динамічним, але воно все ще триває, і бої там відбуваються. Чи вистачає у росіян сил та засобів? На даний момент так, у них є достатня кількість ресурсів. Вони мають чисельну перевагу на всій лінії фронту та можуть зосередити значно більшу кількість військ на окремих напрямках завдяки тому, що можуть швидко переміщувати свої війська залізницею вздовж лінії фронту. Кількість російських військ на всій лінії фронту не збільшується останніми місяцями, а скоріше зменшується. Тому, якщо вони десь збільшили свою присутність, то це означає, що десь вони її зменшили. - Збройним силам України найближчим часом доведеться залишити Курахове? - Цілком можливо. Але я хочу акцентувати увагу на тому, як подається та сприймається подібна інформація. Ми вже 2-3 місяці чуємо, що Курахове буде залишено у найближчі 2-3 дні… Хочу звернути увагу, що важкі бої вже майже півроку тривають під Покровськом, і весь цей час ми чуємо, що ворог там просувається. Але, якщо вони навіть просуваються весь цей час зі швидкістю равлика, то за півроку мали б бути вже значно далі за Покровськом. А поки що все з точністю навпаки. Росіяни півроку просуваються, але просунитися не можуть. А ми чіпляємось за новини, що росіяни незабаром оточать Покровськ, Курахове чи інше місто. Я не кажу, що на фронті все добре, але давайте дивитись правді в очі: бої під Покровськом тривають вже півроку – крапка. Далі робіть висновки самостійно. - Після Курахового росіяни зосередять всі свої сили на захопленні Покровська? - Так, звичайно. Курахове – це південно-східний фланг Покровська. У росіян була мета швидко захопити Курахове, звідти піти на Покровськ, а далі вони планували рухатися в бік Костянтинівки, яка є залізничним хабом. Таким чином, якщо б росіяни, борони Боже, захопили Костянтинівку, це погіршило б наші логістичні можливості. Російські війська намагаються атакувати Покровськ з флангів, бо лобові удари, які були завдані, не призвели до успіху. Як ми бачимо, зі сходу місто непогано укріплено. Якщо б позиції були слабо укріплені, ворог вже б просунувся, але вони не можуть просунутися вже півроку. Значить, укріплення непогані, ми там ведемо бойові дії вправно. Росіяни намагаються уникати бойових дій у більш-менш великих населених пунктах та обходять їх з флангів. Вони наступають полем, де нема населених пунктів, щоб максимально просунутись і контролювати якомога більше квадратних кілометрів. - З чим ви це пов'язуєте? - Це може бути пов'язано з можливим призупиненням бойових дій між росією та Україною. Зараз іде багато розмов про це. При підтримці наших партнерів якісь перемовини будуть, і, швидше за все, на час перемовин, бойові дії будуть призупинені, принаймні активні. Але ніхто не буде відводити війська з тих позицій, які вони займають на момент початку перемовин. Тому, очевидно, що росіяни хочуть взяти під контроль максимальну кількість територій. - Покровськ має стратегічне значення для росіян чи для них це просто черговий клаптик території? - Є розмови, що в разі окупації Покровська погіршиться ситуація в нашій металургійній промисловості та й в цілому економічне становище України через те що, там знаходяться рідкоземельні метали, літій, найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля. З військової точки зору Покровськ може служити базою для росіян. Погодьтесь, що пункти зв'язку, батальйонні штаби, шпиталі, навіть бані краще розміщувати у місті, ніж у чистому полі. Там зручніше перепочити, привести себе до ладу. Кожне місто має значення для росіян, там зручніше знаходитись і наступати далі. Завжди йде боротьба за населені пункти, особливо більш-менш великі, щоб не стояти в чистому полі без укриттів. Звісно, Покровськ має не лише військове значення, є й інші аспекти. Кожен населений пункт має своє значення, яке може бути пов'язане з політичними, логістичними, економічними питаннями. Але, перш за все, Покровськ – це військова необхідність, а далі вже можна перелічувати інші фактори. - Останнім часом багато говорять про можливий наступ росіян на Херсон та Запоріжжя. Як ви оцінюєте цю загрозу? - На південному напрямку чисельність росіян складає близько 200 тисяч військовослужбовців. Це число не збільшується, воно більш-менш стабільне. Якщо вони зосередили більшу кількість військ на Херсонському чи Запорізькому напрямку, це означає, що десь вони зменшили свої сили. Логістика для них дуже важлива, і залізниця відіграє в цьому ключову роль. Зараз росіяни перемістили війська на Херсонський та Запорізький напрямок. Чи буде там спроба потужних наступальних дій? Я думаю, що така спроба обов'язково буде, але не варто розглядати це як напрямок головного удару. Росіяни нещодавно намагалися форсувати річку Дніпро в районі Херсону, але ці спроби не були успішними. Хай пробують далі. Вони намагалися переправити війська з лівого берега на правий, але човни потопили. Навіть якщо припустити, що всі 300 човнів, де буде максимум по 5 людей, перепливуть, то ці 1,5 тисячі росіян зі стрілецькою зброєю не втримають плацдарм, ми їх знищимо дуже швидко. Є також інформація про те, що серед російських військовослужбовців спостерігається велика кількість відмов від участі в бойових діях на Херсонщині, є навіть випадки самогубств. Вони усвідомлюють, що це питання життя і смерті, і не хочуть ризикувати. Як кажуть речники деяких українських бригад, які там знаходяться, шансів форсувати Дніпро та добитись якоїсь переваги на Херсонському напрямку у росіян немає. Єдине, що вони зможуть зробити, це "потрапити в перший ряд на концерт Кобзона". - На вашу думку, чому росіяни продовжують активно наступати та мають успіхи на фронті протягом тривалого часу? - Вони готувалися до цієї наступальної операції з кінця минулого року. Протягом півроку вони суттєво збільшили фінансування для тих, хто підписує контракт, намагалися максимально наростити чисельність своїх збройних сил на лінії фронту. Росіяни не гаяли часу і почали тиснути на всіх напрямках, шукаючи, де в нас є слабкі місця, переміщуючи війська вздовж лінії фронту та атакуючи різні ділянки. Маючи таку перевагу в живій силі, росіяни досягли певних успіхів. Я думаю, що вони ще певний час зможуть так само просуватися. З іншого боку, прориву лінії фронту не відбулося, хоча було дуже багато таких прогнозів. Давайте пам'ятати, що наші підрозділи, які ведуть оборону, не укомплектовані на 100%. Ще місяць тому секретар РНБО казав, що нам треба до кінця року мобілізувати щонайменше 160 тисяч людей, щоб просто доповнити підрозділи, які ведуть бойові дії, до 85% від штатного розкладу. Це означає, що офіційно ми визнали, що у нас підрозділи укомплектовані максимум на 2/3. А згідно з інформації, яку ми маємо від людей, які ведуть бойові дії, наших знайомих та побратимів, багато підрозділів укомплектовані на 50% або навіть менше. Я інколи чую, чому ми відступаємо, чому не можемо зупинити ворога: давайте поміняємо командира, або почистимо берці іншим засобом, і таке інше. Ми відходимо, тому, що у нас менше зброї та людей, ніж у ворога. Інколи цей паритет сил та засобів може бути 1 до 10. Коли на тебе наступає десять добре озброєних людей, а в тебе лише один автомат, що ти можеш зробити? Тому ці "диванні експерти", які малюють стрілочки на картах і дають поради нашим військовим, нехай краще беруть у руки зброю і захищають Батьківщину. Ми відступаємо, тому що ворог суттєво переважає нас у чисельності та озброєнні. Звичайно, новітня зброя та технології також мають значення, але значно менше. На сьогодні на полі бою перемагає піхота. А щоб нашій піхоті перемогти, її має бути більше. А все інше другорядне. - В останньому інтерв'ю волонтер Тарас Чмут сказав, що фронт може "посипатися", якщо не буде виправлено хаос в управлінні військами. Ви з цим згодні? - Так, це також впливає на ведення бойових дій. Чи є проблеми з керуванням військами? Так, цьому є багато причин. Повинно бути вертикальне керування, щоб була чітка ієрархія, невиконання наказу – це військовий злочин. Зараз ми плануємо створити корпуси: об'єднати бригади в корпуси, щоб було централізоване управління великими угрупуваннями військ. Тобто 3-5 бригад будуть об'єднані в єдину структуру та керуватися централізовано. Об'єднання в більш потужні структури, які можуть керуватися з єдиного центру – це нормальна думка. Але неправильно вважати, що це дасть можливість краще воювати батальйону, де людей залишилось менше, ніж в одній роті, коли навіть будуть надходити дуже добрі накази. Це ситуацію кардинально не змінить. Якщо треба, щоб на певній ділянці фронту були три вогневі позиції, а у вас вистачає людей тільки на одну, то які б команди не давали, це не допоможе. - Ви бачите передумови для закінчення або призупинення військових дій у наступному році? - Так, передумови є, і вони пов'язані з тим, що наші партнери намагаються допомогти нам сісти за стіл перемовин. І в першу чергу це новообраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, який навіть пропонував закінчити війну за 24 години. Звісно, це не станеться за одну добу, але перемовини, певно, відбудуться. - Чи вірите ви в можливість заморозки війни? - У заморозку війни в наступному році я не вірю. Я вважаю, що вірогідність миру, який може настати після цих перемовин, з моєї точки зору, дорівнює 1%, призупинення бойових дій на певний час я оцінюю в 39%, 60% – це ймовірність, що не буде жодного призупинення. - Тобто ви не вважаєте, що наступного року війна піде на спад? - Можливо, на певний час і буде якесь призупинення. Якщо почнеться переговорний процес – а він має розпочатися – певне призупинення бойових дій може статися. Але воно буде не дуже довготривалим. Для того, щоб укласти якісь домовленості, сторони мають хотіти це зробити. У нас діаметрально протилежні позиції з РФ: ми не збираємося віддавати свою землю, а росія не збирається виходити з тих територій, які вона захопила. Про що ми будемо домовлятися? Немає місця для компромісу. - Ви не вірите в тиск Трампа на Зеленського та путіна? - Як би Трамп не тиснув на Зеленського, щоб той віддав території, український народ цього не прийме. Тому навряд чи він зможе примусити Зеленського до таких дій. Тиснути на путіна трохи простіше, адже якщо економічний тиск на росію зросте, їм стане вкрай невигідно продовжувати війну. Вони вже починають відчувати економічні труднощі, і за всіма розрахунками, їх вистачить лише до кінця наступного року. Далі їм не буде за що вести бойові дії. Тому йде війна на виснаження – і питання, хто швидше виснажиться.
